У логопедичній роботі особливо важливе значення має ставлення самих дітей до своїх недоліків. Зважаючи на це потрібно зацікавити дітей і весь час підтримувати в них інтерес до роботи. Спілкування з дорослими є основним джерелом розвитку дитини, і саме у творчій співпраці з малюком можна досягти успіху: розвивати слухову пам`ять, правильно вимовляти звуки і слова, навчити контролювати власну вимогу; формувати зв`язне мовлення, логічне мислення, розвивати інтелект.
Корекційна робота потребує підтримки збоку вихователів.Розмовляти з дитиною потрібно звичайною, правильною мовою, але простою і, головне, розмовляти повільно, чітко і голосно.Мова дорослого повинна бути доброзичлива, м’яка, лагідна,емоційна й виразна, звучати плавно й мелодійно.
З вадами мовлення важко боротися як педагогам, так і самій дитині.Тому діти повинні чути мову правильну, чітку і логічно послідовну, без помилок та вад.Отже, потрібна цілеспрямована послідовна робота з розвитку усного мовлення, ефективне впровадження в роботу різноманітних методів та прийомів.Так як ця робота дуже масштабна і різнобічна, тому зупинюсь лише на двох, але дуже важливих, аспектах.
Для того, щоб навчати дітей правильно вимовляти звуки нашої мови, змінювати силу та темп мовлення, правильно використовувати інтонаційні засоби виразності, необхідно перш за все навчити їх уважно слухати та чути мовлення оточуючих, тобто розвивати слухове сприймання. Це важлива передумова формування звуковимови.
Наприкінці четвертого року життя дошкільнята повинні вміти розрізняти звуки ту словах і розуміти значення слова.
Для розвитку слухової уваги доцільно використовувати найдоступніші для дитячого сприймання навколишні звуки:сигнали машин, голоси тварин…
На прогулянках, під час ігор , екскурсій малята слухають, про що «говорить» вулиця, кімната, ліс, парк , музична шкатулка та інше.
Вправа «Що ти почув?»
Діти тихо сидять нв ігровому майданчику чи в кімнаті.Вихователь пропонує заплющити очі й послухати вулицю.Через деякий час дозволяє розплющити очі.Кожен по черзі ділиться враженням:гудок машини,сміх дітей, голос пташки, дихання сусіда, кроки, скрип підлоги чи дверей і т.д.
Аналогічні вправи «Хто кричить?» (тварини), «Де подзвонили?» і т. д. проводяться в час ранкового прийому дітей, у перерві між заняттями, може бути частиною заняття.
Дитина ще не вміє керувати своїм слухом, часом не помічає звуків, не може порівнювати і оцінювати їх.Вміння зосереджуватися на звуках-важлива здібність людини.Без неї неможливо навчитися слухати та розуміти мовлення
Для того , щоб дитина навчилась чітко й зрозуміло вимовляти звуки та слова, правильно користуватися голосом, вона повинна навчитися напружувати слух,сприймати та розрізняти звуки.
Розвиток фонематичного сприймання слід починати на матеріалі не мовленнєвих звуків і поступово охоплювати всі звуки мовлення:від засвоєних до тих, що ще формується.У процесі занять дитина повинна набути вміння контролювати свою вимову та виправляти її на основі порівняння особистого мовлення з мовленням оточуючих.
У системі роботи з розвитку фонематичного сприймання найскладнішим є навчити дітей диференціювати фонеми. Цю роботу можна умовно поділити на 6 етапів: 1етап-впізнавання не мовленнєвих звуків;
2етап-розрізнення висоти, сили, тембру голосу на матеріалі однакових звуків, звукосполучень та слів;
3 етап-розрізнення слів, близьких за звуковим складом;
4етап-диференціація складів;
5етап-диференціація фонем;
6етап-розвиток навичок звукового аналізу.
Про те, що потрібно розвивати дрібну моторику малюка, знають усі і розвивати її ніколи не рано і ніколи не пізно.Ігрові заняття не займуть багато часу, а от результат розвитку дрібної моторики дуже важливий для розумового і психічно розвитку дитини.Вона сприяє розвитку слухового сприймання, уваги, пам’яті , мовлення, інтелекту, творчих здібностей.
Пальчикова гімнастика включає в себе активні і пасивні вправи.ЇЇ слід починати з найпростіших вправ (стискання і розтискання кулачків , зведення і розведення пальців ) , ознайомлення дітей з назвами, призначенням кожного пальчика(пальчики вітаються).ЇЇ доцільно вводити до фізкультхвилин
перед малюванням, ліпленням, аплікацією та конструюванням.Наприклад, перед образотворчою діяльністю можна провести вправу «Олівець», діти перекочують між долонями ребристий олівець, цим самим розминаючи пальчики перед тривалою роботою.
Фізкультхвилинки, пальчикові вправи часто поєднуються з мовним супроводом, рухами пальців рук.
Вправи «Кулак, ребро , долоня»,
« Кільце», «Ланцюжок», «Вухо- Ніс»
Пальчикова гімнастика включає в себе активні і пасивні вправи.ЇЇ слід починати з найпростіших вправ (стискання і розтискання кулачків , зведення і розведення пальців ) , ознайомлення дітей з назвами, призначенням кожного пальчика(пальчики вітаються).ЇЇ доцільно вводити до фізкультхвилин
перед малюванням, ліпленням, аплікацією та конструюванням.Наприклад, перед образотворчою діяльністю можна провести вправу «Олівець», діти перекочують між долонями ребристий олівець, цим самим розминаючи пальчики перед тривалою роботою.
Фізкультхвилинки, пальчикові вправи часто поєднуються з мовним супроводом, рухами пальців рук.
Вправи «Кулак, ребро , долоня»,
« Кільце», «Ланцюжок», «Вухо- Ніс»
