Індивідуальні заняття. Основна мета – підбір комплексу артикуляційних вправ, спрямованих на усунення специфічних порушень звукової сторони мовлення при дислалії, ринолалії, дизартрії; при цьому логопед зобов'язаний установити емоційний контакт із дитиною, залучити її увагу до контролю якості звукового мовлення логопеда й інших дітей, підібрати індивідуальний підхід з урахуванням особливостей дошкільника.
Підгрупові заняття. Основна мета – виховання навичок колективної роботи, уміння слухати й чути логопеда, виконувати в заданому темпі вправи з розвитку сили голосу, зміни модуляції (хором, вибірково) ; адекватно оцінювати якість мовлення інших дітей. Логопед може організувати простий діалог для тренування навичок вимови; вправляти дітей у розрізненні подібних за звучанням фонем у власному й чужому мовленні.
Склад підгруп є відкритою системою і змінюється на розсуд логопеда залежно від динаміки досягнень у корекції вимови. Більшу частину вільного часу діти можуть проводити в будь-якому співтоваристві відповідно до їхніх інтересів. Індивідуальні й підгрупові заняття мають випереджальний характер і готують дітей до засвоєння ускладненого фонетичного й лексико-граматичного матеріалу на фронтальних заняттях.
Фронтальні фонетичні заняття передбачають засвоєння (автоматизацію) вимови раніше поставлених звуків у будь-яких фонетичних позиціях й активне використання їх у різних формах самостійного мовлення. Одночасно забезпечується подальше розширення мовленнєвої практики в процесі ознайомлення з навколишнім світом.
Це дозволяє реалізувати корекційну спрямованість навчання, забезпечити дитину сприятливими умовами для оволодіння рідною мовою в індивідуальних і колективних ситуаціях спілкування. На фронтальних заняттях організуються спільні ігри, що забезпечують міжособистісне спілкування, різні види діяльності для розвитку комунікативної, планувальної і знакової функцій мовлення.
Висновки щорічного вересневого обстеження сформованості мовленнєвих структур у першокласників відображає пригнічуючу тенденцію до збільшення кількості дітей із мовленнєвими вадами. В тому числі зростає відсоток комплексної патології, що відображується на фонематичних процесах, лексико-граматичній будові, зв’язному мовленні, тобто структурах, якість яких зумовлює успішність навчання і розвитку дитини.
Про яку якість навчального процесу може йти мова, якщо в деяких класах понад 50% першокласників мають несприятливий психолого-педагогічний прогноз і потребують корекційної допомоги.
Через недостатню інформованість батьки, та й багато вчителів, єдиною мовленнєвою патологією вважають вади звуковимови. І досить часто доводиться чути від батьків: «Навіщо нас запросили на консультацію? Моя дитина вимовляє всі звуки».
Щоб успішно боротися з «ворогом», потрібно знати його в «обличчя» для вжиття своєчасних корекційних заходів. І, якщо вчитель зможе від самого початку навчального року направити батьків до спеціаліста, дитина буде позбавлена виникнення вторинних ускладнень та труднощів розвитку, а педагог матиме змогу будувати «будинок» знань на повноцінному фундаменті.
Недоліки сформованості усного мовлення в учнів загальноосвітніх шкіл виявляються у фонематичному, фонетико-фонематичному та загальному (не різко вираженому та ІІІ рівня) недорозвиненні мовлення.
Фонетичне недорозвинення – спотворення артикуляційної будови звука з цілою фонематичною змістовою функцією. Це так званий «косметичний» дефект, який спричиняє вторинні порушення писемного мовлення. Але досить часто такі діти стають об’єктами кепкування, у них формується комплекс неповноцінності із різними негативними наслідками: замкнутість, зниження самооцінки, негативізм, агресивність.
